АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСВІДУ
Економічні, політичні та соціальні трансформації, які відбулися в Україні
за останнє десятиріччя, викликали значні зміни в умовах і напрямах соціалізації
молодого покоління. Реалії сьогодення потребують від особистості навичок
швидкої адаптації до різноманітних явищ соціального середовища, вмінь приймати
самостійні відповідальні рішення та долати життєві перепони, активізувати
особистісний потенціал для самореалізації та самовираження в різноманітних
сферах людської життєдіяльності.
Незаперечним є той факт, що всі ці проблеми знайшли певне відображення в
оновленні змісту освіти та вдосконаленні навчально-виховного процесу в сучасних
середніх загальноосвітніх закладах. Останнім часом розроблено та впроваджено
кілька освітніх програм, провідна мета яких – формування в учнів здорового
способу життя, розвиток правової, екологічної, психологічної культури,
оволодіння навичками життєтворчості. Водночас у психолого-педагогічних
дослідженнях активно починає вивчатися проблема підготовки дітей до
самостійного життя в різних умовах соціального середовища та механізми
формування в них навичок життєвого самовизначення і соціальної компетентності.
В окремих освітніх закладах педагогами-новаторами впроваджуються авторські
програми, спрямовані на підготовку учнів до життя в суспільстві з ринковою
економікою. Варто зазначити, що подібні проблеми вирішуються і в національних
системах освіти зарубіжних країн, де активно розробляють та впроваджують
програми з основ формування життєвих навичок.
Все це вказує на доцільність і своєчасність впровадження мною в роботу інтегративного курсу „Культура життєвого
самовизначення”, в якому я комплексно вирішуватиму питання самопізнання та
самовдосконалення особистості, формування навичок ефективної взаємодії з іншими
людьми, представниками різних етнічних, релігійних і соціальних груп, уміння
приймати адекватні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, готуватиму
молодших школярів до професійного самовизначення в майбутньому, формуватиму громадянську позицію школярів.
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ
Теоретичною основою курсу ”Культура життєвого самовизначення”
є філософсько-соціальне розуміння культури як органічного поєднання
багатьох сфер людської діяльності та форм соціальної поведінки людини, які
обумовлені рівнем її виховання та освіти. В історичному розвитку культури
формуються і функціонують особливі типи категорій, завдяки яким визначається
розуміння людини як суб`єкта діяльності, структури її спілкування, ставлення до
інших людей і суспільства в цілому. До таких базових категорій відносяться:
добро, зло, віра, обов`язок, справедливість, свобода тощо, які фіксують досвід
входження індивіда в систему соціальних відносин. Базовим компонентом культури
особистості є її самовизначення – процес і результат свідомого вибору
особистістю власної позиції, цілей і засобів поведінки за конкретних обставин
життя.
Основою самовизначення є орієнтація не на пізнання й володіння, а
взаєморозуміння. Почути інших людей, осмислити їхні цінності, порівняти різні
позиції, дослухатися свого власного внутрішнього голосу, усвідомити сенс свого
існування й визначити своє місце в культурі, а відповідно, в житті – така
сьогодні логіка освіти як провідного соціалізуючого чинника.
Культура життєвого самовизначення – це активне визначення людиною своєї позиції
стосовно суспільної системи цінностей (моральних, соціальних, комунікативних,
естетичних, професійних тощо), що дає їй змогу виявляти й утверджувати себе у
різних життєвих ситуаціях.
Тому метою курсу «Культура
життєвого самовизначення» є формування в учнів життєвих навичок соціальної
компетентності – базису для адаптивної та позитивної поведінки, - які дають
змогу людині адекватно виконувати норми й правила, прийняті в суспільстві,
ефективно вирішувати проблеми повсякденного життя. У змісті курсу зроблено
акцент на формуванні таких життєвих навичок, як комунікація
(спілкування), прийняття рішень, критичне й творче мислення, управління
емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, розпізнавання і формування
цінностей.
Різноманітність впливів навколишнього світу на становлення та розвиток
особистості обумовила інтегративний характер курсу. В ньому синтезовані
елементи практичної психології, етики, суспільствознавства, екології, гігієни.
Провідною ідеєю курсу є формування ціннісних орієнтацій школяра в різних сферах
його життєдіяльності. Тому в зміст курсу закладено чотири базові компоненти
розвитку та становлення особистості:
-
ставлення
до себе (особистісне самовизначення);
-
ставлення
до інших (самовизначення у сфері комунікації);
-
ставлення
до діяльності (поведінкове та професійне самовизначення);
-
ставлення
до навколишнього світу (суспільне самовизначення).
Головним завданням тематичного блоку „Ставлення до себе”
є визначення особистістю своїх внутрішніх та зовнішніх якостей, особистісних
характеристик, особливостей власного емоційного світу, самооцінка та самоаналіз
потреб, сильних і слабких якостей, поведінки та визначення власної позиції в
системі життєвих цінностей.
Провідним завданням тематичного блоку „Ставлення до інших” є формування в учнів навичок спілкування,
толерантного ставлення й ефективної взаємодії з батьками, ровесниками й
дорослими (представниками іншої національності, віросповідання, статі тощо) без
упереджень, стереотипів та конфліктів.
Завдання тематичного блоку „Ставлення до діяльності” передбачають формування в учнів навичок
самоорганізації у навчальній та дозвільній діяльності, підготовку особистості
до свідомого професійного вибору.
Основними завданнями тематичного блоку „Ставлення до навколишнього
світу” є усвідомлення
особистістю багатогранності світу, визначення себе як його частини, громадянина
суспільства та члена міжнародної спільноти.
ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ
Завдання тематичних блоків я реалізую на практиці
шляхом використання інтерактивних форм навчання: тематичне малювання, бесіди,
дискусії, мозкові атаки, обговорення ситуацій, ділові та рольові ігри, робота в
парах, у мікро групах, анкетування, тестування, тренінг тощо.
Впровадження програми „Культура життєвого
самовизначення” у моєму класі базується
на принципах систематичності та послідовності, логічного викладу матеріалу,
співвіднесення форм і методів роботи з прогнозованим результатом, особистісно
орієнтованого підходу у вихованні.
Зважаючи на те, що сім`я - основний фактор соціалізації особистості, в
роботі щодо реалізації окреслених завдань посилюю взаємодію з батьками, яка
в курсі „Культура життєвого самовизначення” здійснюється через своєрідну форму
– інформацію-звернення „Слово до батьків” – з тієї проблеми, яку діти
обговорювали на заняттях. Обмін думками стосовно змісту курсу, особливостей
його проведення організую також і під час батьківських зборів, лекторіїв.
Зворотній зв`язок з батьками створює умови для забезпечення активної участі
дорослих у формуванні навичок соціальної компетентності дітей, підвищення
відповідальності за їх розвиток і виховання, підготовку до самостійного життя.
ЗВЕРНЕННЯ ДО ЧИТАЧА
У процесі виховання громадянина
так
важливо, щоб у дитини через
глибоке усвідомлення свого власного «Я» боліло серце за те, що
відбувається навколо неї та поруч з нею, щоб вона з дитинства пережила, відчула
громадянські радощі та громадянські
прикрощі.
В.Сухомлинський
Зміцнити та розвинути демократичну
державу, яка ввійшла би повноправним членом до європейської спільноти, можуть
громадяни, які цінують традиції свого народу, готові самовіддано захищати й
розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість,
гуманістичну моральність, знають свої права й уміють цивілізовано відстоювати
їх, сприяючи громадянському миру та злагоді в суспільстві.
Саме реалізація цих завдань покладена у
вивчення змісту курсу «Культура житєєвого самовизначення. Ставлення до
навколишнього світу” у 2013-2014 н. р., акцентуючи увагу на громадянських
засадах Шевченкових творів та життєвого шляху поета й пов’язуючи з 200-річчям з
дня народження українського пророка.
Тому збірка містить розробки уроків,
виховних заходів, результати анкетувань з даної теми, участь дітей класу у
Всеукраїнському конкурсі „Знай і люби свій край!”, виставках до Дня міста
Бердянська тощо.
Досвід з апробації курсу „Культура
життєвого самовизначення” узагальнено ще у 2010 році.
Щорічне його поглиблення, розміщення
акцентів стосовно запитів суспільства, мікроклімату в класі, дає можливість варіативного вивчення основних
розділів Курсу.
Заявка на участь в міській виставці
„Освіта Бердянського краю – 2014”
1. Тема роботи (назва) „Формування громадянської
компетентності
молодших школярів
на основі курсу
„Культура життєвого самовизначення”
2. Адреса роботи Бердянська ЗОШ І-ІІ ступенів №13
Бердянської міської ради
Запорізької
області
3. Автор роботи вчитель початкових класів
вчитель вищої категорії
старший
вчитель
Пеліванова
Наталія Аркадіївна
4. Номінація Виставки „Використання інноваційних форм
щодо формування громадянської та
загальнокультурної
компетентності
учнів
(у рамках відзначення
200-річчя
з
дня народження Т.Г.Шевченка)”
АНОТАЦІЯ
на матеріали,
запропоновані для участі в
міській виставці
„Освіта Бердянського краю –
2014”
Матеріали
„Формування громадянської компетентності молодших школярів
на основі
курсу „Культура життєвого самовизначення” подано на Виставку Пелівановою
Наталією Аркадіївною, яка працює на посаді вчителя початкових класів ЗОШ №13 з
2006 року та запроваджує в практику
навчально-виховного процесу інноваційні форми й методи роботи.
Метою досвіду
вчителя є формування в учнів життєвих
навичок соціальної та громадянської компетентностей. Акцент в роботі зроблено
на формування комунікативних вмінь, дотримання моральних норм і правил у
суспільстві, прийняття рішень, розвиток критичного та творчого мислення,
управління емоціями, стресами й конфліктними ситуаціями молодших школярів.
В зміст роботи
над впровадженням Курсу закладено чотири базові компоненти розвитку й
становлення особистості:
- ставлення до
себе (особистісне самовизначення);
- ставлення до
інших (самовизначення у сфері комунікації);
- ставлення до
діяльності (поведінкове та професійне самовизначення);
- ставлення до
навколишнього світу.
Теми Курсу
лаконічно інтегруються з деякими предметами інваріантної частини навчального
плану („Українське читання”, „Я і Україна”, „Основи здоров’я”).
Матеріали, надані на Виставку, мають як
теоретичне обґрунтування, так і практичну частину з результатами діагностичної
роботи.
Таким чином,
зміст та мета досвіду відповідає основним напрямкам Державного стандарту
початкової освіти, є актуальною, пізнавальною, сучасною, тому рекомендовано
для використання вчителями початкових
класів в НВП.
ЛІТЕРАТУРА
Державний стандарт початкової
загальної освіти, 2011.
Програма інтегративного курсу «Культура життєвого
самовизначення». – Початкова школа. – 2000. - №6.- с.1-9.
Програма молодших школярів-барвінчат «Сім криниць
людяності» з орієнтуванням на напрям СПОУ «Я – Сім’я – Батьківщина». –
Позакласний час. – 2001. - №22. – с. 22.
Програма для середньої загальноосвітньої школи з
російською мовою навчання. 1-4 класи. – Київ. – Початкова школа. – 2006.
Підручник Хорошковська О.Н. «Українська мова». –
Київ, «Освіта». – 2002.
Підручник Бібік Н.М., Коваль Н.С. «Я и Україна». –
Київ, «Форум». – 2002.
Підручник Бібік Н.М., Коваль Н.С. «Основи
здоров’я». – Київ, «Педагогічна думка». – 2002.
Уроки громадянської освіти. 4 клас/ Упор.
Р.М.Бедрій. – Х.: Вид. Група „Основа”, „Триада +”, 2007.
Жорник О. Використання дидактичних ігор у
навчанні. – Рідна школа. – 2000. - №4. – с.63-64.
Кривда І. Рухливі ігри з інтелектуальним
навантаженням. – Початкова школа. – 2000. - №8. – с.57-58.
Савченко О. Цінності, що об'єднують шкільну та
педагогічну освіту. – Початкова школа. – 2008. - №7. – с.5-8.
Комментариев нет:
Отправить комментарий